Зона вибухонебезпечності газу

Визначення вибухонебезпечних зон для природного газу.

Під час визначення вибухонебезпечних зон для природного газу дуже важливо визначити умови, за яких може виникнути небезпека вибуху, та як у разі потенційного вибуху можна мінімізувати його наслідки.

Вибухонебезпечна зона для природного газу визначається методом класифікації джерел викидів. Джерело викидів слід ідентифікувати, визначивши рівень та швидкість викидів, ймовірну частоту та тривалість, а також тип вентиляції та ступінь змішування легкозаймистих речовин з повітрям. У кожному випадку характер джерела викидів та легкозаймистих речовин має бути оцінений індивідуально та детально.

Принципи проектування та будівництва автозаправних станцій

Вимоги до проектування газопостачання та автозаправних станцій середнього, високого та підвищеного середнього тиску.

Правові вимоги до проектної документації включають будівельні проекти, детальні проекти, кошториси, кошториси інвестиційних витрат та іншу документацію. Зміст та форма будівельного проекту визначені в Законі від 7 липня 1994 року – Закон про будівництво, та Положенні Міністра транспорту, будівництва та морського господарства від 25 квітня 2012 року про детальний обсяг та форму будівельного проекту.

Детальний проект має бути розроблений на основі будівельного проекту, доповнений ним та деталізований в обсязі та ступені точності, необхідних для підготовки кошторису, кошторису інвестиційних витрат, підготовки пропозиції та виконання робіт. Проект має бути підготовлений особами, які мають будівельну кваліфікацію у відповідних галузях. Окрім основних правових та адміністративних вимог, таких як предмет та обсяг інвестицій, право власності та правовий статус, а також плани забудови земельних ділянок, проект також повинен містити основні технічні дані про газовий комплекс або автозаправну станцію, такі як: тип об'єкта, тип газу з мережі, довжини та діаметри вхідних та вихідних газопроводів, максимальний тиск на вході та виході, потужність та клас розташування.

Ще одним важливим документом є інформація про зону впливу об'єкта та інформація про вплив інвестицій на довкілля. Окрім опису конструктивних та технічних рішень, конструктивне планування будівлі повинно містити інформацію про експлуатацію та призначення основного обладнання та технічних установок, таких як системи закриття, системи фільтрації газів та системи скидання тиску.

Надзвичайно важливим питанням у кожному проекті є питання умов пожежної безпеки, яке має включати перелік легкозаймистих матеріалів, клас вибухонебезпечності, клас вогнестійкості будівлі та клас вогнестійкості конструктивних елементів будівлі, систему блискавкозахисту, типи вентиляції, перелік переносного пожежогасіння, вимоги до охорони праці та техніки безпеки, умови евакуації та пожежну безпеку. шляхи евакуації.

Пристрої, що використовуються під час проектування та будівництва автозаправних станцій, повинні бути обрані відповідно, серед іншого, до швидкості потоку газу в трубопроводах, системи фільтрації, системи вимірювання та запірної арматури.

У контексті вибухонебезпечних зон проектування повинно враховувати пожежну та вибухонебезпечну небезпеку у вертикальному та горизонтальному діапазоні впливу вибухонебезпечних зон на навколишнє середовище для відкритих та закритих приміщень. Такі зони повинні бути позначені навколо вихідних отворів вентиляційних та скидних труб і запобіжних клапанів. Вибухонебезпечні газові зони також повинні бути позначені від дверей контейнера та вентиляційних отворів. Обов'язковим є сертифікат кваліфікації вибухонебезпечної зони.

Точка підключення газу повинна бути розташована таким чином, щоб вона була доступною. Відстань точки підключення газу від існуючих будівель повинна бути не менше горизонтальної досяжності вибухонебезпечної зони. Межі огородженої території повинні бути не менше горизонтальної досяжності вибухонебезпечних зон. Зони або приміщення, класифіковані як вибухонебезпечні, повинні бути відокремлені від інших приміщень газонепроникною перегородкою. Крім того, у вибухонебезпечних зонах має бути забезпечено захист від статичної електрики.

Уся арматура, що використовується, повинна бути сертифікована та мати маркування CE відповідно до Директиви 2014/34/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 26 лютого 2014 року про гармонізацію законодавства держав-членів щодо обладнання та захисних систем, призначених для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах. Виходи димоходів слід виводити за межі вибухонебезпечної зони, а всі компоненти установки слід опалювати електричними приладами, дозволеними для використання у вибухонебезпечних зонах.

У випадку пристроїв, розташованих у вибухонебезпечних зонах, сигнали від їхніх клем повинні бути ізольовані від цієї зони за допомогою відповідних розділових та сигнальних бар'єрів відповідно до Положення Міністра розвитку від 6 червня 2016 року про вимоги до обладнання та захисних систем, призначених для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах, та стандарту PN-EN 60079-14. Усе обладнання та пов'язані з ним системи, що використовуються в потенційно вибухонебезпечних середовищах, повинні мати відповідні дозволи та сертифікати.

Зона вибухонебезпечності газу - Нормативи, стандарти, директиви

• Положення Міністра розвитку від 6 червня 2016 року про вимоги до обладнання та захисних систем, призначених для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах (Законодавчий вісник 2016 року, позиція 817).

• Положення Міністра економіки від 8 липня 2010 року про мінімальні вимоги до охорони праці та безпеки праці, пов'язані з можливістю виникнення вибухонебезпечних середовищ на робочому місці (Законодавчий вісник 2010 року, № 138, позиція 931).
• Директива Європейського Парламенту та Ради 2014/34/ЄС від 26 лютого 2014 року про гармонізацію законодавства держав-членів щодо обладнання та захисних систем, призначених для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах атмосфери.
• EN-EN 1127-1:2019-10 Вибухонебезпечні атмосфери. Запобігання вибуху та захист від нього. Частина 1: Основні поняття та методологія.
• PN-EN IEC 60079-0:2018-09 Вибухонебезпечні середовища - Частина 0: Обладнання - Основні вимоги.
• PN-EN 60079-10-1:2016-02 Вибухонебезпечні середовища - Частина 10-1: Класифікація приміщень - Вибухонебезпечні газові середовища.
• PN-EN 60079-13:2017-11 Вибухонебезпечні середовища - Частина 13: Захист обладнання приміщеннями з підтримуваним позитивним тиском "p" та приміщеннями з примусовою вентиляцією "v".
• PN-EN 60079-14:2014-06 Вибухонебезпечні середовища - Частина 14: Проектування, вибір та монтаж електроустановок.
• PN-EN 60079-11:2012 Вибухонебезпечні середовища - Частина 11: Захист обладнання іскробезпечним класом безпеки "i".
• PN-EN 60079-18:2015-06/A1:2018-02 Вибухонебезпечні середовища - Частина 18: Захист обладнання шляхом інкапсуляції "m".
• PN-EN 60079-25:2011 Вибухонебезпечні середовища - Частина 25: Іскробезпечні системи.

• PN-EN 60079-29-1:2017-02 Вибухонебезпечні середовища - Частина 29-1: Газоспостерігачі - Метрологічні та функціональні вимоги до газопостерігачів.

Глосарій - Вибухонебезпечна зона газу

Газопровід - трубопровід з обладнанням, прокладений поза межами автозаправних станцій, установок, що видобувають, виробляють, зберігають або використовують природний газ, що використовується для транспортування природного газу.

Газова установка – система труб за головним клапаном, що проходять зовні або всередині будівлі, разом з арматурою, фітингами та іншим обладнанням, а також приладами для вимірювання витрати газу, газовими приладами та витяжними або повітряно-димовими газоходами, якщо вони входять до складу обладнання газових приладів.

Газове підключення – ділянка газопроводу від подавального трубопроводу до головного клапана, що використовується для підключення газової установки, яка може включати газовий вузол, включаючи газову точку або газову станцію.

Газова станція – комплекс пристроїв або будівельна конструкція, що входить до складу газової мережі, що виконує принаймні одну з наступних функцій: відновлення, очищення, вимірювання або розподіл природного газу, за винятком газового вузла в місці підключення.

Вибухонебезпечні зони – Вибухонебезпечні зони класифікуються на зони залежно від частоти та тривалості виникнення вибухонебезпечного газового середовища наступним чином: Зона 0 – простір у у якій вибухонебезпечне газове середовище виникає безперервно або протягом тривалого часу, Зона 1 – простір, у якому виникнення вибухонебезпечного газового середовища ймовірне за нормальних умов експлуатації, Зона 2 – простір, у якому вибухонебезпечне газове середовище не ймовірне за нормальних умов експлуатації, а якщо й виникає, то лише рідко та лише протягом короткого періоду.

Якщо ви хочете дізнатися, які технічні умови визначають вибух, запрошуємо вас також прочитати: Технічні умови для вибухонебезпечних зон