Пристрої, призначені для вибухонебезпечних зон

 

Електричні пристрої, призначені для роботи у вибухонебезпечних середовищах

Електричні пристрої, призначені для роботи у вибухонебезпечних середовищах – це вироби, що містять конструктивні рішення, що виключають або перешкоджають можливості займання вибухонебезпечних сумішей поза пристроєм, як під час нормальної роботи, так і в умовах несправності.

Електричні пристрої, призначені для роботи у вибухонебезпечних середовищах, розроблені, виготовлені, випробувані та марковані відповідно до вимог:

  • Директиви 94/9/ЄС ATEX від 23 березня 1994 року;
  • Положення Міністра економіки від 22 грудня 2005 року про основні вимоги до обладнання та захисних систем, призначених для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах;
  • Багаточастинного стандарту EN 60079 щодо конкретних типів конструкцій пристроїв. Вибухобезпечні пристрої.

За визначенням, будь-який пристрій з електричним живленням – незалежно від того, чи використовує він Батарейки типу AA/AAA, блоки живлення 12/24 В, мережеве живлення або інші джерела – здатні генерувати іскри під час нормальної роботи, які потенційно можуть бути ефективними джерелами займання. Тому для їх використання в потенційно вибухонебезпечних зонах необхідний відповідний захист або навіть конструкція з використанням відповідних технологій.

Конструкція вибухобезпечних пристроїв

Конструкція вибухобезпечних пристроїв повинна забезпечувати, щоб температура поверхні корпусу та зовнішніх компонентів була нижчою за температуру вибухонебезпечної суміші в просторі навколо пристрою. Незалежно від цього, також необхідно запобігати можливості утворення вибухонебезпечної суміші всередині пристрою. Вибухобезпека електрообладнання, призначеного для роботи в присутності газових сумішей, може бути досягнута шляхом:

  • Захисту від іскріння
  • Обмеження енергії в колі
  • Відокремлення джерела займання від вибухонебезпечної зони
  • Уникнення займання полум'я
  • Використання негорючих матеріалів
  • Обмеження температури

Якщо електрообладнання або вибухонебезпечний компонент повинні витримувати особливо несприятливі умови експлуатації, наприклад, недбале поводження, вплив вологи, зміни температури навколишнього середовища, вплив хімічних речовин, корозія, рекомендується, щоб користувач вказав це виробнику.

Слід вживати спеціальних запобіжних заходів, коли вплив вібрацій на клеми, запобіжники та патрони ламп, а також електричні з'єднання може погіршити безпеку, навіть якщо вони відповідають вимогам певних стандартів.

Електрообладнання можна використовувати у вибухонебезпечних місцях лише, якщо вони відповідають вимогам Додатку II до Директиви 1999/92/ЄС. У всіх зонах нове обладнання має вибиратися на основі категорій, встановлених у Директиві 94/9/ЄС. Відповідно до документа про вибухозахист, робоче обладнання, включаючи попереджувальні пристрої, має бути розроблене, використане та обслуговуване з належним урахуванням принципів безпеки.

Групи обладнання для вибухонебезпечної зони згідно з Директивою ATEX

I – обладнання, призначене для використання в шахтах з небезпекою вибуху метану або вугільного пилу.
II – обладнання, призначене для використання в зонах з ризиком вибухонебезпечних середовищ, окрім шахт.

Категорія обладнання

1 – обладнання, призначене для забезпечення дуже високого захисту в атмосферах, де небезпека вибуху присутня постійно або часто протягом тривалого часу. У вибухонебезпечних зонах 0 (гази, пари, тумани) та 20 (пил)

2 – пристрій, призначений для забезпечення високого захисту в атмосферах, де ризик вибуху виникає епізодично під час нормальної роботи. У вибухонебезпечних зонах 1 (гази, пари, тумани) та 21 (пил)

3 – пристрій, призначений для забезпечення нормального захисту в атмосферах, де ризик вибуху малоймовірний, а якщо він і трапляється, то рідко та лише протягом короткого періоду. У вибухонебезпечних зонах 2 (гази, пари, тумани) та 22 (пил).

Робоча атмосфера

G – пристрій для використання у вибухонебезпечному середовищі, створеному легкозаймистими газами, парами, туманами
D – пристрій для використання у вибухонебезпечному середовищі, створеному легкозаймистим пилом

Використання вибухобезпечних пристроїв у вибухонебезпечних середовищах настільки необхідне, що їх неправильна конструкція або експлуатація включені до стандарту PN-EN 1127-1:2011 як одне з потенційних джерел ефективного займання. З огляду на їх широке поширення, це фактор, який необхідно враховувати.

Практичні приклади вибору вибухонебезпечних пристроїв

Для приводного двигуна, що працює всередині силосу легкозаймистого пилу, класифікованого як зона 20, необхідно використовувати пристрій з найвищим рівнем вибухозахисту. Потрібне маркування Ex з рівнем захисту EPL Da, що відповідає категорії 1D згідно з класифікацією обладнання ATEX.

Для освітлювальних приладів, встановлених у цеху розливу розчинників, де є зона ризику вибуху газу – Зона 1 – слід вибирати прилади з рівнем захисту EPL Gb, тобто в категорії 2G. Такий вибір гарантує відповідність вимогам класифікації зон та забезпечує належний рівень захисту для пристроїв Ex.

У зоні роботи вентилятора димовидалення, класифікованої як Зона 22, достатнім буде використання компонентів із нормальним рівнем вибухозахисту, тобто з маркуванням EPL Dc. Згідно з класифікацією обладнання ATEX, це відповідає категорії 3D, призначеній для експлуатації в умовах випадкового виникнення вибухонебезпечних середовищ (наприклад, пилу).

А як щодо гірничодобувних заводів? Група I – M1 та M2

У контексті класифікації вибухобезпечного обладнання ATEX слід чітко розрізняти Групу I, яка охоплює гірничодобувні підприємства, та більш відому Групу II, що використовується в хімічній, енергетичній, харчовій та інших галузях промисловості, що охоплюються класичними вибухонебезпечними зонами (0, 1, 2 / 20, 21, 22). Група I стосується обладнання, що працює під землею, наприклад, у вугільних шахтах, де виникає вибухонебезпечне середовище, що складається з метану та/або вугільного пилу – надзвичайно небезпечне середовище, що вимагає особливого рівня безпеки від обладнання. Відповідно до Директиви ATEX 2014/34/ЄС та прийнятої класифікації ці пристрої поділяються на дві категорії – M1 та M2. Їм присвоєно рівні EPL Ma та Mb.

Вам також потрібно знати, які джерела займання та правила Зони EX є. Ви можете дізнатися більше про них у нашому блозі.

 

Leave a comment

Security code